У ТНМУ обговорили сучасну онкоортопедію та реабілітацію

В актовій залі ТНМУ відбулася науково-практична конференція «Патологія опорно-рухового апарату. Дегенеративні зміни, травма і метастази: від хірургії та реабілітації до паліативної допомоги». Організатори заходу – Тернопільський національний медичний університет ім. Івана Горбачевського, Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова НАМН України та ГО «Асоціація сталого розвитку охорони здоров’я та паліативної допомоги».

Захід об’єднав провідних науковців, практикувальних лікарів різних напрямів, фізичних терапевтів і студентів університету. Відкриваючи конференцію, проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи ТНМУ, професор Степан Запорожан наголосив на особливій актуальності теми. Тематика конференції продиктована не лише розвитком сучасної медицини, а й реальними викликами, з якими нині стикаються пацієнти та медична система. Адже лікування захворювань опорно-рухового апарату дедалі частіше потребує не одного вузького спеціаліста, а комплексного підходу – від діагностики й хірургічного втручання до фізичної та психологічної реабілітації, протезування, контролю болю та, за потреби, паліативної допомоги.

Онкологія опорно-рухового апарату: коли важливо не втратити час

Професор Степан Запорожан звернув увагу на проблему злоякісних пухлин опорно-рухового апарату. Первинні злоякісні пухлини кісток є відносно рідкісними, але становлять серйозний виклик для медицини через складність діагностики та лікування. За даними Національного канцер-реєстру, в Україні щороку реєструють майже 1500-2000 нових випадків первинних сарком опорно-рухового апарату. Пік захворюваності на остеосаркому припадає на вік 10-25 років.

Однією з проблем залишається пізня діагностика. Неспецифічні симптоми, зокрема біль у кінцівці, який почасти помилково сприймають як наслідок травми чи забиття, можуть відтерміновувати звернення по спеціалізовану допомогу. Тож значна частина пацієнтів потрапляє до спеціалізованих закладів уже на III-IV стадії захворювання, коли з’являються метастази.

Саме тому лікування неможливо відокремити від питання подальшого відновлення. У складних онкологічних випадках можливості органозберігального лікування можуть бути обмежені, а одним з наслідків стає ампутація. Але хірургічне втручання – лише частина шляху пацієнта.

За словами Степана Запорожана, ще одна дуже важлива проблема – дефіцит вузькоспеціалізованих онкореабілітологів у регіонах. Після виписки зі столичних медичних закладів пацієнти, які повертаються в невеликі міста, не завжди мають можливість отримати належний фаховий нагляд. Не менш важливим є й психологічний компонент. Окремої уваги потребує психологічна реабілітація підлітків зі зміненим сприйняттям власного тіла після агресивних хірургічних втручань.

Інтеграція світового досвіду та використання новітньої української інфраструктури протезування дають можливість підвищити відсоток пацієнтів, які повертаються до повноцінного життя. Професор Степан Запорожан наголосив на важливій ролі ТНМУ в розбудові вітчизняних стандартів лікування та післяопераційного відновлення. На кафедрі медичної реабілітації активізовано викладання за спеціальністю 227 (17) «Терапія та реабілітація» для бакалаврів і магістрів. Науковці університету впроваджують світовий досвід у практику українських лікарів, зокрема, переклавши такі фундаментальні праці, як «Фізична медицина та реабілітація за Бреддомом» і «Клінічна онкологія: посібник Бетезди». Крім того, ТНМУ проводить спеціалізовані курси з фізичної та реабілітаційної медицини й активно впроваджує нові магістерські напрями, серед яких і програма «Протезування-ортезування». Потреба в цих фахівцях пов’язана не лише з наслідками війни, яка спричинила значне зростання кількості ампутацій. Така ж допомога необхідна й багатьом пацієнтам з онкологічними захворюваннями. Саме тому розвиток реабілітаційного напряму в університеті набуває дедалі більшого значення.

«Наш університет готує фахівців нового покоління за європейськими програмами, де поняття онкологічного лікування та фізичної терапії є нерозривними процесами, – підсумував Степан Запорожан. – Це дозволяє забезпечити регіональні заклади охорони здоров’я мультидисциплінарними командами, спроможними працювати зі складними пацієнтами після важких онкоортопедичних операцій».

Міждисциплінарний погляд на шлях пацієнта

Особливістю заходу стало поєднання доповідей фахівців з різних галузей медицини. До роботи конференції долучилися науковці ТНМУ та провідні фахівці з Києва й Черкас, а її програму сформували таким чином, щоб учасники могли побачити проблему пацієнта не ізольовано, а в усій послідовності медичної допомоги.

Наукову програму розпочав професор кафедри медичної реабілітації ТНМУ Андрій Голяченко, який представив доповідь «Реабілітаційні стратегії в онкологічних пацієнтів». Про сучасний менеджмент болю та запалення при суглобовому синдромі розповів професор кафедри травматології та ортопедії Національного медичного університету імені Олександра Богомольця Олександр Бур’янов.

Ще однією важливою темою стала проблема професійного вигорання медиків. Її в доповіді «Професійне вигорання лікаря на реабілітаційному та паліативному треку: виклики й можливості» представив лікар-психіатр, викладач кафедри психології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олексій Борщ. Професор кафедри травматології та ортопедії НМУ ім. О.О. Богомольця Тарас Омельченко розповів про сучасний погляд на вікові зміни кісток і суглобів.

Важливий блок конференції був присвячений реабілітації пацієнтів після ампутацій нижніх кінцівок. Про сучасні підходи до роботи з такими пацієнтами розповіла професорка кафедри медичної реабілітації ТНМУ Ірина Камишна (у співавторстві з колегами Я.Ф. Чайківським, А.В. Паламарчуком та С.В. Калмазаном). Ірина Камишна наголосила, що ампутація нижньої кінцівки для кожного пацієнта – це не лише анатомічна втрата, а комплексна, нейрофізіологічна, психоемоційна й соціальна проблема, що потребує системного підходу для відновлення.

Завідувач кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини ТНМУ, професор Ігор Галайчук висвітлив теоретичні основи кріозберігання злоякісних пухлин для створення протиракових вакцин, підкресливши наступність вітчизняних наукових досягнень.

Завершальною стала доповідь завідувачки кафедри фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання, професорки Дарії Попович (спільно з асистентом Андрієм Гавриленком). Науковці акцентували увагу на прихильності пацієнтів до домашніх реабілітаційних програм, подоланні кінезіофобії, впровадженні концепції «мінімально життєздатного комплексу» вправ і формуванні партнерської взаємодії між фахівцем і пацієнтом. Адже ефективність відновлення залежить не лише від правильно підібраних вправ чи призначень. Важливо, щоб пацієнт розумів мету реабілітації, був залучений до процесу та дотримувався рекомендацій поза межами медичного закладу.

Від студента до професора – одна фахова розмова

У підсумку конференція показала: сучасний маршрут складного пацієнта не вкладається в межі однієї спеціальності. Як наголошує професор Степан Запорожан, окремою цінністю конференції стала можливість безпосередньої комунікації між різними поколіннями медиків: її учасники – від студентів другого курсу до науково-педагогічних працівників і лікарів-практиків. Для молодих людей, які лише формують своє професійне бачення, це нагода побачити сучасну медицину не лише через підручник, а й через реальні клінічні проблеми та досвід тих, хто щодня працює з пацієнтами. Водночас для практикувальних фахівців такі зустрічі стають майданчиком для обміну досвідом, обговорення нових підходів та професійної комунікації.

Проведення такої конференції у ТНМУ засвідчило: сучасна медицина не закінчується в операційній. Після складного діагнозу, хірургічного втручання чи ампутації перед фахівцями постає не менш важливе завдання – допомогти людині повернути рухливість, самостійність, психологічну рівновагу й, зрештою, повернутися до повноцінного життя.

Мар’яна ЮХНО-ЛУЧКА

Світлини Нелі ГУМЕНЮК і Наталії ПИЛИПКО